Пилип Сергійович Рудь народився 5 грудня 1910 р. в с. Бистрину на Сумщині.
Працював у Кролевецькому РК ЛКСМУ, з 1928 р. — на журналістській роботі. Заочно закінчив Ленінградський інститут журналістики. Член КПРС. На початку війни був у діючій армії. Восени 1941 р. потрапив у полон, а вирвавшись із концтабору, приєднався до Путивльського партизанського загону. 6 жовтня 1942 р. загинув у бою. Друкуватись почав як сількор 1927 р., як поет — наступного року. Посмертно прийнятий у Спілку письменників України. З творчого доробку П. Рудя відомо небагато — те, що було надруковане в періодиці (його архів згорів у Чернігові під час нальоту фашистської авіації). Вірші присвячені соціалістичному будівництву в країні, творенню нового життя, їм притаманні пафосні лади, мажорне світосприймаппя.
Збірка: «Звитяжна молодість» (1960).