«Мені щось тоскно серце тисне…»
Мені щось тоскно серце тисне
Моєї мами колисанка
Така стара і ніжна висне
І буде виснуть до світанку
І буде виснуть до світанку.
І буде виснуть до світанку
Співучим спогадом нависне
Тиха і ніжна серце тисне
Моєї мами колисанка
Моєї мами колисанка.
21. VII. 1916. Владивосток
З циклу «Осіння рана». 1915—1916.
Текст наводиться за збірником «Михайль Семенко. Поезії», 1990.