Вагоновод
Я з Вами розстанусь і буду десь в Чікаго
чи Мельбурні
І там капризна доля може зве́сти нас.
Я буду вагоноводом на трамваї,
улиці будуть димні і хмурні —
І раптом я зобачу між пасажирів Вас.
Ви скинете очима, і я спостережу, як
здригнуться кутики Ваших губ.
Ви пригадаєте Владивосток і зробите рух щось
вимовить,
ніби в вагоні для нас немає нікого.
Я змагаюсь, щоб не заплющити очі… Але
у нас не виникне розмови про колись
омріяний шлюб,
Бо вагоноводові розмовляти забороняється
строго.
11. XI. 1916. Владивосток
З книги «П’єро кохає».
Текст наводиться за збірником «Михайль Семенко. Поезії», 1990.