«Простяглися тіні тіні вечірні…»
Простяглися тіні тіні вечірні
Тіні сонця весняного
Тіні захвату світа тонкі і невірні
Тіні смутку безвиглядного
Линуть гуки вечірні гуки незнані
Щастя співанного щастя незмінного
Простяглися тіні тіні сонця весняні
Пасма смутку вечірнього.
З книги «В садах безрозних».
Текст наводиться за збірником «Михайль Семенко. Поезії», 1990.