Микола Іполитович Шпак (справжнє прізвище Шпаковський) народився 23 лютого 1909 р. в с. Липках на Житомирщині.
Учився в художньо —індустріальній школі, Київському сільськогосподарському інституті, пізніше — в Запорізькому ІНО. Ще в 1928 р. вперше виступив у пресі. Перша збірка поезій «Наркому рапорт» вийшла 1933 р. З перших днів Великої Вітчизняної війни — на фронті. Член КПРС. Після відступу з Києва потрапив у полон, а вирвавшись із полог організував партизанський загін, що діяв у Житомирській і Київській областях.
Був схоплений гестапівцями, загинув 19 липня 1942 р.
Довоєнній ліриці М. Шпака притаманні світлі тони, життєствердний пафос. Поет оспівував соціалістичні перетворен на селі, натхненну працю радянських людей. В умовах підпілля писав зокрема сатиричні вірші, спрямовані проти ворога (поширювались за підписом «Пилип Комашка»). Вийшли книжки поезій: «В дозорі» (1934), «Моя любов» (1936), «Багатство» (1938), «Сила земна» (1940) «Поезії. 1941 —1942» (1946), «Жита красуються» (1947), «Вибрані поезії» (1950, 1952), «Вибране» (1956, 1974).