Петро Олексійович Сліпчук народився 19 січня 1914 р. в с. Мінинах на Житомирщині.

Вчився в Житомирському кооперативному технікумі, потім  — у Коростишівському педтехнікумі. 1932 р. разом з іншими комсомольцями їде на Донбас, працює в шахті. Згодом певний час учителював, а з 1934 р. був на журналістській роботі. Заслужений працівник культури УРСР. Член КПРС. Літературну діяльність як сатирик почав у роки Великої Вітчизняної війни. Головний жанр  — байка, гумореска. Перша збірка «Байки» вийшла 1944 р. Сатирик писав на зовнішньополітичні теми (проти паліїв війни та ін.) і на внутрішні. Об’єктом дошкульного висміювання П. Сліпчук обирав усіляки підлабузників і пустомель, нероб і наклепників.

Помер поет 5 листопада 1979 р.

Видання: «Людожери» (1945), «Як дбаєш, так і маєш» (1955), «Колоски та Будяки» (1957), «Отакі діла…» (1961), «За і проти» (1963), «Мальований стовп» (1964), «Юшка з перцем» (1967), «Сміхом по лиху» (1970), «Вінок байок» (1973) та ін.