Віктор Вікторович Соколов народився 17 квітня 1919 р. в с. Табурищі на Кіровоградщині.

Закінчив Макіївський металургійний технікум, працював техніком —сталеплавильником на заводі. Через хворобу залишив фах металурга, перейшов на газетну роботу. З 1958 р. по 1966 р. очолював Донецьку письменницьку організацію, був головним редактором журналу «Донбас». Член КПРС. Друкуватись почав 1938 р. Поет, прозаїк —документаліст. Перша збірка поезій «Весна» вийшла 1949 р. Поетична творчість В. Соколова багата жанровими формами  — в ній представлені восьмирядкові мініатюри і віршовані роман та повість, ліричні вірші й поеми. Осередок поетичних інтересів засвідчений назвою роману  — «Моє серце в Донбасі», але творча «географія» значно ширша, до закордону включно. Поет славить роботящі руки, проповідує ідеї соціалістичного гуманізму. Є в нього й любовна, медитативна, пейзажна лірика.

Поетичні видання: «Лицем до сонця» (1951), «Роботящим рукам» (1955), «На берегах Ішиму» (1956), «Моє серце в Донбасі» (1960), «Жити хоче людина» (1963), «Крило під вітром» (1966), «Солодка земля» (1967), «Сейсмічна станція душі» (1972), «Червоний рядок» (1974), «Чекання» (1984) та ін.