«Коли земля, як давні „тріє царіє“…»

Коли земля, як давні «тріє ца́ріє»,
Повіддає багатства свого дари,
Тоді душа по-княжому владарить,
Тоді душа тужа́віє, лица́ріє.

У бичий ріг до краю наливається
Тоді вино міцне та густосинє —
І далечінь, крізь золоте осіннє,
У золоте весіннє розкривається.

Прага, 1938

---

Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «STEFANOS I».