Татари

Дикими співами виє,
Хижими співами — «йде́м» — реве,
Суне, як ніч, на Київ,
Як темрява.

Од сили людей — потопа
Повітря задушного,
Од крику возів, худоби —
Заглушнява.

Нічого не чуть од крику
У місті покаранім.
Валить татарви без ліку, —
Як сарані.

Уже під мурами гуди
Кроків Батиєвих…
Судному дневі бути
У Києві!

Будуть йому хрестини
В гарячій купелі!
…Вже тарани у стіни
Загупали…

Прага, 1925

---

Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «STEFANOS I».