«Нам не знать, як згашено кров…»
«Діла і бажання сторукі
і смерть, як найвищий вінок».
О. О л ь ж и ч
Нам не знать, як згашено кров,
І не знати, де тебе діли —
Чи ти в небо димом пішов,
Чи земля засипала тіло.
Тільки кажуть — вистукав ти
У стіну до свого сусіда,
Що нещадно мучать кати,
Та не їхня буде побіда.
І ми вірим — так і було:
Не вороже звірячо-хиже,
А дажбоже перемогло,
Побідило архистратиже.
Як шляхами вів тебе рок,
Так провів тебе і крізь муки,
На діла й бажання сторукі
Кладучи́ найвищий вінок.
Міттенвальд, 1946
Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «STEFANOS II».