З Апокаліпси

(XIX, 11—15)

Розкололося небо.
І на білім коні —
Вірний, Правдивий,
На суді справедливий
І на війні.

Очі — ярі пламена,
В многоті діядем.
Ім’я, на Нім явлене,
Знає лиш Він оден.
Одяг кровію зрошен,
Кров скропила всього́.
Ім’я його —
Слово Боже.

За Ним вої ідуть, —
Тільки хмари гудуть, —
Всі — білоконні,
Біловіссонні.

І виходить
Із уст його меч —
На погубу народів,
На добу кровотеч.

Він пройде́ по пасти́ву
Зо жезло́м, що залізне воно.
Він розіллє вино
Божого гніву.

Прага, 1942

---

Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «Кінцесвітнє».