Гоголь

Там — аре і секс. Там — Бог і сатана.
Ніде душі такої не знайдемо.
З розп’яттям крил устав над нею демон,
Але фінал — з Розп’ятієм вона.
Пекла спокус, укусів множина,
Той сик — «секс-секс»… і змій той, що недремен
З мистцем були — краса жаска із темен
Та самота й нелюдська вишина.
Наскрізно зір прорізував убранство —
І — сумно є на світі цьому, панство!..
І пекельнів, обрушувався сміх
На збір машкар, на рила, на звіринець.
…Був наш і їх. Обом — і для усіх.
То Гоголь був, і був то українець.

Боффало, 1965

---

Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Фрагменти ІІ. Добірка упорядника.