«Хай жало гадове пече…»

Друк

Л. А.

Хай жало гадове пече,
Нехай я гадом, панно Лялю,
Та вас, повірте, не ужалю
Необережно, боляче.

Автім, гадаєте, що гад —
Мерзенне щось і щось приземе?
Нехай прадавнього Едему
На вас повіє аромат!

Згадайте казку древніх літ,
Що розцвіла під сінню Древа
Тоді, як соняшная Ева
Змінила місячну Ліліт.

Чи ж то не брат мій був, не гад,
Що від його п’янкого жала
Так чудно Ева задрижала,
Що задрижав Господній сад?

«Стефанос І», 1939



Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Вірші, виключені автором з ранніх збірок.