Павло Матвійович Усенко народився 23 січня 1902 р. у с. Заочіпському на Дніпропетровщині в бідній селянській родині.

Закінчив вищепочаткове училище, курси соцвиховання і курси шкільних інструкторів. Пізніше вчився в Інституті червоної професури (Харків). Почав друкуватися 1922 р. у газеті «Червоний юнак». Перша книга віршів «КСМ» вийшла 1925 р. У 1927 —1931 рр. редагував журнал «Молодняк». Член КПРС. Поезія П. Усенка відображала думи і почуття радянської молоді; її називали поезією молодої будівничої пристрасті, автора  — співцем комсомольської юності. Для лірики Усенка характерне поєднання народнопісенного начала із сучасною образністю та динамічністю ритміки. Під час Великої Вітчизняної війни був військовим кореспондентом газети «Комуніст» на Південному фронті.

Помер П. Усенко 4 серпня 1975 р.

Окремими виданнями вийшли книги віршів і поем: «Поезії» (1932), «Лірика бою» (1934), «Третя книжка» (1935), «Шість» (1940), «За Україну» (1941), «Клянись!» (1942), «З вогнищ боротьби» (1943), «Сини» (1947), «Дорогами юності», «На зелених берегах» (1951), «Листя і роздуми» (1956), «І сьогодні весна, як учора» (1957), «Із зошитів життя» (1959), «Весен незвіяний цвіт» (1960), «Вибрані твори. В 2 —х т.» (1963), «Поезії» (1966).