Наталя Львівна Забіла народилася 5 березня 1903 р. у Петербурзі в дворянській родині.

Після закінчення гімназії вчилась у Харківському інституті народної освіти. Друкуватися почала з 1924 р. Перша книжка ліричних віршів «Далекий край» вийшла в світ 1927 р. Потім з’являються збірники лірики: «Сонячні релі» (1928), «Будівниче» (1930), «Вибрані поезії» (1930) та ін. З початку 30 —х років пише переважно для дітей: «Ясоччина книжка» (1934), «Олівець —малювець» (1935), «Наша Батьківщина» (1950), «Весела абетка» (1958), «У широкий світ» (1960), «Веселі друзі» (1975) та ін. Н. Забіла працювала також і в галузі художнього перекладу, їй належить переспів «Слова про Ігорів похід» (1940). За драматичну поему «Троянові діти» (1971), п’єсу —фантазію «Перший крок» та кращі поетичні твори удостоєна премії імені Лесі Українки (1972). Член КПРС.

Померла Н. Забіла 6 лютого 1985 р. у Києві.