Вечірнє

вітер
став зернистий
і напрочуд
теплий  — звечора.
крилом надвоє перетяла
пташка небо :
по чуйнім обличчі  —
сік цитрини.
місяць
викотився із-під
хмари, зупинився
яблуком
у нашому вікні  —
спокусливим,
напівобгризеним уже
самотністю.

Збірка «Омана Молока».