Вечірнє
вітер
став зернистий
і напрочуд
теплий — звечора.
крилом надвоє перетяла
пташка небо :
по чуйнім обличчі —
сік цитрини.
місяць
викотився із-під
хмари, зупинився
яблуком
у нашому вікні —
спокусливим,
напівобгризеним уже
самотністю.
Збірка «Омана Молока».