Бабовал Роман - Вірші
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Всі твори
Українська література
/
Бабовал Роман
/ Вірші
В базі
4533
віршів
567
авторів.
Вірші
«трава — шершава...»
«помер оракул...»
«я не просив нічого...»
«піски — сипкі...»
«усі гріхи затаєні...»
«в тенетах лісу всеприсутнього...»
«так оддаляюся щокроку...»
«памороч миттєвої розгублености...»
«осінні кольори осінні тіні...»
«а той хто прийде щоб замешкати в мені...»
«так начебто...»
«хто буде пам’ятати що колись...»
«в лишайнику живу іспоконвік...»
«проходь крізь мене...»
«тут знов...»
«його (шукай !) ніде нема...»
«де був я в той тривожний час...»
Ніби маленький кінець світу
«за птахом — птах і ще раз птах...»
Ніби казка про ніби птаха
«а море тут чомусь пливе наліво...»
«по цілім вічному раю...»
«поламаним крилом накреслив птах...»
«шукаючи той леґендарний скарб...»
Замість заключного
«на найдорожчому із жеребців...»
«в руці — недогарок мого зачаття...»
Ніби про метелика й ніби про квітку
«на мене море безпощадне потайне чигає...»
«отак ти родишся — із безвісти...»
«навіщо хтось...»
Замість молитви
«той хто ввійде в мене...»
«в дім проломились несподівано...»
«мнічого не боюсь...»
«лише на мить...»
«а хто я той ім’я якого...»
«в пустелі що не відає поняття меж...»
«пишу наліво — звідки жодної немає звістки...»
«і знов...»
«а дощ пливе...»
«а тут собі така щоденність...»
«мені...»
«в зіниці — небуття і всесвіт...»
«він стиха підійшов...»
«у цім краю благословенному...»
«умер оракул — вчасно...»
«а вже після екзоду...»
«приголомшлива мандрівка...»
«все те що слід було тоді сказати...»
«це дерево якого віку я не знаю...»
«а інколи й...»
«комаха що слідом за нами йшла...»
«та ж все...»
«але це дзеркало не пожаліє жодного обличчя...»
«вогонь...»
«я скрізь і я ніде...»
«немов гроза що імпонується...»
«не знаючи що путнього вам пані...»
«отим яких запрошую не докоряю...»
«житло моє — непевність розпливчастих форм...»
«в осінній вітер розсіваю...»
«тебе я відчуваю жінкою яка...»
«не каже це оповідання...»
«те око що за нами стежить зблизька...»
«як позавчора завтра...»
«пройшли усі...»
«я — цей чужинець стриманий...»
«я — мертве дерево що не гниє...»
«на стежці що без нас...»
«позаду все...»
«а раптом...»
«зліт — неминучий...»
«отак іду з нічого...»
«до себе довго приглядатися...»
«поля — спустошені...»
«вони — тут кажуть...»
«на мої заклики ніхто не обзивається...»
«ламаються мости...»
«той хто...»
«присмирнілий...»
«ввесь ум — розчетвертований...»
«велика стрілка забарилася...»
«дерева непорушні роздягає дощ...»
«а чуда вже...»
«ніхто ніколи...»
Для Марчелла
«колись...»
«це лиш німий старець...»
«як несподівано...»
«вітер що його кущі витісняють...»
«тоді...»
«та ж чуда тут...»
«маю рандеву з таким...»
«ті що пронизують мене знають...»
«розроблюю собі...»
«спроквола розтерзані — з кохання...»
«мед що став рідкісним...»
«не оглядайсь назад...»
«пожежа розбрат між комахами...»
«
Початок
Попередня
1
2
3
4
5
6
7
Наступна
Кінець
»
Сторінка 1 з 7
Виправляч
Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть
Alt+Enter
і відправте нам повідомлення.
Останні додавання
У кращих традиціях літературної клясики: осмислення трагедії України за комуністичного режиму («Енеїда модерна» Леоніда Полтави)
Леонід Полтава – людина, патріот, письменник
Леонід Полтава та його поема «Обжинки»
Про Леоніда Полтаву (бібліографія)
Юрій
Архангел
Довбуш
Гонта
Гетьман
Верховина
Користувачі найбільш цікавляться
Зів'яле листя (збірка поєзій)
З вершин і низин (збірка поєзій)
Сікстинська Мадонна
Легенда про вічне життя
Мій Ізмарагд (збірка поєзій)
«Чого являєшся мені...»
«Не знаю, що мене до тебе тягне...»
«Твої очі, як те море...»
«Тричі мені являлася любов»
«Розвивайся ти, високий дубе»