23 листопада
страшні — твої уста щоночі,
груди — надто спілі,
жінко.
не встиг я відрізнити сніг твоїх пліч від шумкої піни океанів.
твій сміх — мов шурхіт із-під журавлиного крила.
он завертівся у твоїй долоні соняшник ! — і ночі довшають.
чи дивуватися мені ? чи шкодувати, що твій вік вже той,
в якому овочі — налляті відгомоном осени ?
Збірка «Листи до коханок».