«твоя...»
твоя
усмішка — небезпечна кладка кинена
між нами
нестійка
чи варто нам ще раз зустрітися
коли лютує море в лопотанні вітру
коли навколо трощить стільки суден і
розшарпує вітрила на шматки ?
моя рука —
притулок незміренний
неначе павза між двома
потопленнями
перемученого
тіла.
Збірка «Від острова до острова»,Видавництво Художньої Літератури «Дніпро» Київ, 1993.