«тут острови горять щовечора...»
тут острови горять щовечора
тоді
вихоплюються з піни моря
крикливі метушливі зграї мев
і срібні овочі тяжать в саду
де зріє тиша під крильцем бджоли
чуйні дерева засинають
у лопотанні листя
тривожно трохи неспокійні
у хрускоті кори
і знов
ми зустрічаємось запізно
на грані завтрішнього та
забутого
мов нечутливі мов безпам’ятні
а острови горять до ранку.
Збірка «Від острова до острова»,Видавництво Художньої Літератури «Дніпро» Київ, 1993.