«на знак беззастережного довір’я...»

І.

на знак беззастережного довір’я
я залишив тобі :

напнуте тіло на жердині спеки
серед вітру воронням голодним
не видзьобане око страхопуда
спогади з соломи до якої
час лукавий підкладає полум’я
зісохлу душу  — непотрібну
руку зняту потайки
вночі
з хреста

ІІ.

ти залишила за собою лиш
своє ім’я
до невпізнання вщент
розтерте
бо  —
промимрене
зачасто.

Збірка «Від острова до острова»,Видавництво Художньої Літератури «Дніпро» Київ, 1993.