«однісінька береза розтяла надвоє срібний ліс...»
однісінька береза розтяла надвоє срібний ліс
там — граються в зів’яле листя голуби зневірені
тут — вибухають жолуді в огні самообману
ми поселились між рослинним світом і
тваринним — на межі лукавої природи
за день — тебе приборкав соняшник безжалісний
за ніч — мене отруйною росою напоїв.
Збірка «Восені вода».