«завісу жита вранці відхиливши...»

завісу жита вранці відхиливши
так я знайшов тебе  —
нагу
тендітну серед паперових зміїв
в кущі безкрилих маківок
що несподівано заметушилися
і випурхнули навкруги
коли тебе
як квітку
я
зірвав.

Збірка «Восени вода».