«коли цикада й безіменний птах...»

коли цикада й безіменний птах
нерівно ділять ранок між собою
мов необхідну здобич
коли стрункі
дерева механічно творять вітер
у брязкоті клітин і листя  —
ти вабиш подорожника світанку
немов спокуслива сирена з-між
двох островів поза якими
царює неминуче многорука
одноока самота
хто ти ?

Збірка «Щодень щокрок».