«час вужчає щокрок...»

час вужчає щокрок
щослово і щоспомин
повз нас стурбовані нащадки
хто мовчки хто навшпиньки перейшов
один за одним  — розчаровані
запитують : де наші предки ?
оті що доживають безтурботно час
зужитий по леґендах нетривких
той час тоді такий знецінений
а нині нам такий потрібний
що не лишилася нікому з нас одна секунда
щоб збунтуватися переламати звичаї
щоб одректися наданого прізвища
адже ж нікого тут
ніхто з нас не просив ніколи ані родитися
ані вмирати

Збірка «Щодень щокрок».