«умер оракул  — вчасно...»

умер оракул  — вчасно
не встигши звірити
останньої своєї таємниці
заложники повільного стирання
незграбні тіні між
двома відстрочками
ми  —
спадкоємці
отoго незначного чуда для якого
вже виправдання жодного немає
отoго чуда що не більше як
гіпотетичне.

Цикл «Заложники стирання».