«в зіниці — небуття і всесвіт...»
в зіниці — небуття і всесвіт
мов озеро прозоре і бездонне
увесь ліс кожне дерево ревниво
ховає за собою
лежить в галявині забутій тіло
з якого випала душа
що з порваною оболонкою.
Цикл «Заложники стирання».