Андрій Михайлович Бобенко (справжнє прізвище Бібік)  — один із перших українських поетів —робітників. Народився на Полтавщині, походив з бідної селянської сім’ї.

Закінчивши сільську школу, наймитував, працював кочегаром на пароплавах Одеського порту. Продовжуючи вчитися самотужки, склав іспит на вчителя і перейшов на педагогічну роботу. Перші твори  — оповідання і кілька поезій  — були надруковані в альманасі «Рада» (1883, 1884). Пізніше друкувався в різних періодичних виданнях. Окремою збіркою його поезії під назвою «Перевесло» вийшли 1913 р. Як поет А. Бобенко формувався під впливом Т. Шевченка. Його твори пройняті почуттям інтернаціоналізму, глибоким уболіванням за важку долю трудящих різних народів під владою капіталу.

Помер поет 1920 р.