Олександр Якимович Гаврилюк народився 23 квітня 1911 р. у с. Заболоття, колишнього Бєльського повіту, Седлецької губернії (тепер ПНР), у селянській сім’ї.

Закінчив сільську початкову школу. Продовжував освіту самотужки. З 16 років брав участь у революційній боротьбі. Ватажок сільської молоді, комсомолець О. Гаврилюк 1929 р. був заарештований польськими буржуазними властями. Перебуваючи в тюрмі, зблизився з комуністичним підпіллям, вступив у члени КПЗУ. У в’язниці написав свій перший вірш «Пісня політв’язнів» (1929). Після виходу з тюрми брав активну участь у підпільній діяльності Комуністичної партії. 1937 р. знову заарештований і кинутий до концентраційного табору Береза Картузька. У 1939 р. О. Гаврилюк вдруге потрапляє до Берези, звідки його визволила Червона Армія. Поезія О. Гаврилюка була виразом дум і прагнень пролетарського революціонера, палкого борця проти соціального гніту і поневолення рідного народу панською Польщею. 1952 р. за памфлети, вміщені у «Вибраному», О. Гаврилюку посмертно присуджено Державну премію СРСР.

Загинув поет у перший день війни 22 червня 1941 р.

Окремими виданнями вийшли книги прозових творів та віршів: «Наївний мурин» (1930), «Поезії» (1941), «Береза» (1946), «Вибрані твори» (1949), «Оповідання і вірші» (1950), «Твори» (1952), «Львів», «Прощайте» (1953), «Вибране» (1955), «Кобзар стереже», «Пани і паничі над «Кобзарем» (1961), «Вибрані твори» (1972, 1976).