Кость Михайлович Герасименко народився 11 травня 1907 р. в с. Приходьках на Полтавщині в сім’ї вчителя.

Закінчив Пирятинське педучилище, вчителював. Протягом 1932—1934 рр. — на редакційній роботі в журналі «Літературний Донбас». 1935 р. переїхав до Києва, працював на кінофабриці. З початком Великої Вітчизняної війни — кореспондент армійських газет. Після важкого поранення на Південному фронті помер 27 вересня 1942 р. Перший вірш «Батрацька згадка» надрукував 1925 р. Перша книжка поезій «Зріст» вийшла 1933 р. Поезія К. Герасименка наснажена живим духом часу, в який вона творилась, — перших п’ятирічок, воєнного передгроззя і першого етапу війни. Поет, за словами М. Рильського, не шукав для віршів доконче «високих» предметів — черпав наснагу навіть з найпрозаїчніших джерел, але в його творах «відчуваєш гаряче й трепетне серце автора». Ідейно-художнім відкриттям були створені ним поетичні біографії, портрети радянських людей; цю форму, в якій зливаються епос і лірика, побутове й романтичне, розробляли після нього й інші поети.

За мотивами творчості Т. Г. Шевченка К. Герасименко написав трагедійну поему «При битій дорозі» (йшла в багатьох театрах), лібретто для опери М. І. Вериківського «Наймичка». Основні видання: «Вересень» (1935), «Пам’ять» (1938), «Дорога» (1939), «Портрет» (1941), «Вибране» (1955), «Пам’ять» (1977).