Яків Федорович Головацький народився 20 жовтня 1814 р. в с. Чепелях на Львівщині в родині священика.
Навчався у Львівській гімназії та семінарії, а потім в університеті. Знайомство з М. Шашкевичем, творами І. Котляревського, збіркою народних пісень М. Максимовича надихнули його до активної громадської та фольклористичної діяльності. Збираючи народні пісні, вивчаючи мову, побут та звичаї народу, Головацький пройшов пішки Галичину і Закарпаття, бував на Буковині та в Угорщині. Вперше його твори з’явилися друком в «Гусалці Дністровій», він був учасником гуртка «Руська трійця», підтримував зв’язки з М. Погодіним, О. Бодянським, Я. Колларом, П. ПІафариком та іншими відомими вченими —славістами. Крім поезій, Я. Головацькому належать прозові твори, відомий він і як перекладач із слов’янських мов, автор наукових праць. Останні роки життя письменника минули у Вільно, де він був головою археографічної комісії.
Помер Я. Головацький 13 травня 1888 р. у Вільно.