Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня (27 листопада ст. ст.) 1863 р. на хуторі Вільховому Яру на Харківщині в родині дрібного поміщика.

Вчився у реальному училищі, 1881 р. екстерном склав іспити на народного вчителя і 6 років учителював на Харківщині. Потім служив у Чернігівському земстві. З 1902 р. жив у Києві, займався літературною, науковою та видавничою діяльністю. Друкуватись почав у 80 —х рр.

У своїх суспільно —політичних поглядах еволюціонував від ліберального народництва до буржуазного радикалізму. Вірші поета сповнені громадянського пафосу, співчуття до знедоленого трудівника. Відомий Б. Грінченко і як прозаїк, етнограф, фольклорист, перекладач. Він уклав і видав словник української мови в чотирьох томах (1907 &mdash1909).

Помер письменник 6 травня (23 квітня ст. ст.) 1910 р. в м. Оспедалетті (Італія), похований у Києві.