Боязким
Страшно бороться вставати
Проти насильства гидкого?
Жалко вам теплої хати,
Жалко життя затишного?
З матір’ю, з сином, з коханням
Вам розлучитися шкода?
Ви живете сподіванням:
Прийде й без того свобода?
Ні, хто розбити кайдани
Вміє своєю рукою, —
Той тільки вільним і стане:
Воля живе боротьбою!
Хто ж сього серцем не чує,
В кого нема на це сили, —
Той у неволі звікує,
Буде рабом до могил?
1897.VІ.З.