Заспіви

Давно не стрівавсь я з тобою,
Красо моя, дивна богине,
Кохання моє, божественна дівчино!
Давно не впивавсь я красою твоєю
І вкупі з тобою
Давно не співав я
Тих співів, що з серця мого
Течуть, немов краплі червоної крові,
Життя мого, крові моєї…
Я здалека ледве тебе забачав
На мить, на коротку хвилину,
І вже розлучав нас туман клопітяого життя,  —
Зникала коханая дивная постать…

Тепер я вертаюсь ізнову до тебе, богине.
Прийди і до мене схились,
До чола мого прихили своє чоло,
І вкупі з тобою ми будем співати,
Сміятися й плакать,
І наші сріблястії чистії сльози
Розкотяться в світі широкім
Блискучими перлами, Музо,
А сміх у повітрі далеко-далеко
Розсиплеться іскрами-овітом
І в душі людські залітати
Ті іскорки будуть,
І сльози окрасою-перлами стануть,
А з сміху народиться світ, засіяє.

Вона прийшла, до мене завітала
Одвічная краса, єдина мрія
Найкращая з дитячих літ моїх!…
Я згадую мій рідний тихий хутір,
Високий ліс, глибокії яри
І запашне дихання тих долин,
Що у лісах, заквітчані, ховались,
І захисний куточок той у лісі,
Де й я ховавсь од галасу й людей,
Мале хлоп’я… І тільки сонце сяло,
І тільки лист щось тихо шепотів,
Та пташечка щось любе щебетала…
Заплющувавсь… Стихало у душі…
Я забував життя: убозтво, сльози,
Усе тяжке, що зустрівало хлопця
На першому незнаному шляху,  —
Я забував… І бачив я—вставала
Перед малим, мов хвиля світосяйна,
І в сяєві тому була  — вона.
Я бачив перш  — прозоро-осяйне
Сріблястеє убрання тихо має,
А далі все я більше добачав
Надлюдської краси обличчя дивне:
Всміхалися ласкавії уста,
Чудовні сяли очі…

Тільки ж
На мить одну, а там зникало все…
Я закохавсь своїм дитячим серцем
В ту дивную коханую дівчину,
Я їй моливсь, я вірний був, я ждав…
І от я зріс, зробивсь великим, дужим  — я знайшов коханую богиню!
Вона з небес до мене прилітає:

Ми плачемо над муками людськими,
Ми кленемо мучителів гидких,
Розвагою стріваємо безщасних,
Красою закрашаємо життя
І кличемо душею воскресати
Усякого, хто душу не продав,
Усякого, у кого б’ється серце,
Що хоче жить, а не вмирать помалу,
Що хоче жить новим, а не старим!