Жива і скошена тече в мені трава

…А буде так:
принишкнуть дерева́ —
і всесвіт мовби нерухомим стане.
І я відчую вперше і востаннє:
жива і скошена тече в мені трава.

Таки не все в житті було даремним.
Моєї мислі пружна тятива
дала політ і рікам, і деревам.
Лиш я не знав,
як пристрасно і ревно
жива і скошена текла в мені трава
жагучою зеленою рікою.

Глибока хвиля, чую, під рукою.
Висока хвиля в серце заплива!
Хмеліє, і світліє голова,
Й радіє,
що нема їй супокою.

Жива і скошена тече в мені трава,
лиш потім — вічно — наді мною…

1976

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.