Василь Семенович Колодій народився 3 листопада 1922 р. в с. Куманівцях на Вінниччині.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Львівський університет. Працював у редакції журналу «Жовтень», у видавництві «Каменяр». Член КПРС. Перша збірка поезій «Вітрам наперекір» вийшла 1957 р. Зміст віршів, поем В. Колодія  — пережита війна, мир і труд, любов, осмислепня свого життя. Помітне місце в його творчості займає поема «Лейтенапт Базіль», присвячена учасникові французького руху Опору Героєві Радянського Союзу В. Порику.

Поетичні книжки: «Снага» (1960), «На орбіту щастя» (1963), «Рапсодії ранків» (1966), «Криниця» (1970), «Добром нагріте серце» (1975), «Сонце над грозами» (1977), «Пісня житнього колоса» (1980), «Сліди на росах» (1984) та ін.