Анатолій Денисович Косматенко народився 3 жовтня 1921 р. в с. Времівці на Донеччині.

Після середньої школи з 1939 —го по 1947 рік, включаючи період Великої Вітчизняної війни, був на військовій службі. 1953 р. закінчив Київський університет. Працював у «Літературній Україні», видавництві «Радянський письменник», журналі «Дніпро». Друкувався з 1947 р. Найбільших успіхів досяг поет у жанрі байки; першу книжку А. Косматенка («Байки»  — 1953 р.) помітив Остап Вишня і відгукнувся на неї теплою, специфічно «вишнівською» рецензією «Молодий байкар». На прицілі в байкаря  — хапуги, злодійкуваті ділки, ледарі, окозамилювачі, різні пройдисвіти тощо. Свій сатиричний суд поет чинить за моральним кодексом народу —трудівника.

Помер 6 квітня 1975 р.

Вийшли збірки: «Нові байки», «Кручені паничі» (1956), «Слово» (1959), «Яка ж мораль?», «Сміх і гнів» (1965), «Запорожець і Чорт» (1969), «Скіфська сережка» (1972), «Їжак, Троянда й Соловей» (1974), «Жагуче кохання» (1977), «Сатира. Гумор. Лірика» (1981).