«Не рад би я, дитино, сидіти…»

* * *

Не рад би я, дитино, сидіти
В твоїм серцю в ту прикру годину.
Коли буря ударить на квіти,
До землі вони гнуться, вдолину.

Коли яструб на голуба впаде,
Голуб швидко втікає між стріхи.
Лиш для тебе нема вже розради,
Оборони нема, ні потіхи!

«Не рад би я, дитино, сидіти&hellip;»