«Іди, доню, — каже мати…»
* * *
«Іди, доню, — каже мати, —
Не вік дівувати,
Він багатий, одинокий,
Будеш панувати!»
Будеш, доню, панувати,
Лиш треба віддати
Своє серце за багатство,
За тії палати.
Треба душу позабути,
А серця не чути,
Щоби тільки за нелюбом
Щасливою бути.
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Стара пісня»
«Іди доню, — каже мати». Перша строфа вірша — цитата з поеми Т. Г. Шевченка «Тополя».