«Не залунає вже в ушах моїх…»

* * *

Не залунає вже в ушах моїх
Твій срібнострунний ясний сміх,
Як жайворонка спів уранці навесні
Не задзвенить мені.

Не на моїй вежі зависне він,
Той благовісний, чистий дзвін.
Другого не мине, покличе в щастя храм,
Я лишусь сам.

«Не залунає вже в ушах моїх&hellip;»