«Лови життя! Воно не жде на тебе…»

Лови життя! Воно не жде на тебе,
Воно кудись спішиться!
Куди ж ти гониш, злотосяйний Фебе,
На скорій колісниці?
Зажди на нас. Турботи нас обсіли,
Ми кволі, серцем хворі!..
Не зупинивсь… І вже проторохтіли
Колеса у просторі.
А ти стоїш і дивишся, неначе
За мамою дитина.
Хто тільки тужить за життям і плаче,
Гірка йому година.

---

Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Intermezzo»