Недомовленеє слово
Недомовленеє слово,
Недоспіваная пісне!
Чи почнетеся наново,
Чи від жалю струна трісне?
Безнадійні сподівання,
Бездорожнії дороги,
Безнастанне мандрування
Крізь дніпровії пороги, —
Щось таке дивне́, велике,
Раз гіганти, то знов гноми.
Доокола поле дике…
Доле, де ми? Доле, хто ми?
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Поезії 20—40 років.
Недомовленеє слово. Надруковано в тижневику «Письмо з просвіти» (Львів, 1922, № 5—6). Подаємо за цією публікацією.