«Чого ти, чого, до біса…»

Чого ти, чого, до біса,
Торчиш кілком посеред ліса?

Глядиш на небо, хмариш брови,
Що закурилися діброви,

Що сонця з-поза хмар не видно.
Гей, брате, як тобі не стидно!

Не можеш в дебри йти на лови,
Так тягай ріще із діброви.

А як дараби годі гнати,
То потрудися коло хати.

Роботи всякої чимало,
Лиш не кажи, що все пропало.

Пропав, в кого нема охоти
Ні до життя, ні до роботи,

В кого нема надій на краще —
Ледащому життя ледаще!

«Чого ти, чого, до біса&hellip;»