«Обсіли небо хмари сірі…»
Обсіли небо хмари сірі,
Розкислось на шляхах болото,
І вітер, як жебрак на лірі,
Своє маленьке «тірі-лірі»
Стихенька бренькає під плотом.
Сльота…
Довбач в ялицю клювом стука,
І крук над церквою літа.
Велика, сіра, близорука
З-поза плотів вилазить скука
І світ до лона пригорта.
Сльота…
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Сльота».