«Поганий день. То дощ, то сніг…»

Пам’яті забутого співця…
І — не одного…

Поганий день. То дощ, то сніг,
І вітер, що тручає з ніг.
Алея на цвинта́р. Похід:
Дві хоругви, і хрест, і дід.

За ними трумна і вінок
З сухих листків, з марних квіток.
Останній дар тих піль і нив,
Що він їх так колись любив.

Тепер його несуть аж там,
Де буде вічно, вічно сам.
І тихо, тихо, мов у сні,
Ідуть за ним його пісні.

Ідуть за ним аж там, аж там,
Щоби не був так дуже сам.

Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Поезії 20—40 років.

«Поганий день. То дощ,то сніг…». Надруковано в журналі «Дажбог» (1933, № 2). Подаємо за цією публікацією.