«Дача була край села...»

Дача була край села,
Срібно тремтіла трепета.
Господи, як ти знайшла
Посеред ночі поета!

Як ти несміло ввійшла,
Як дарувала букета,
Як попросила й взяла
З надписом дарчим портрета!

Тліла в каміні зола,
Світло до ранку горіло.
Слід твій покрила імла,
Ледве на світ зазоріло.

Понад безмов’ям села
Треті півні проспівали.
Квіти, що ти принесла,
Довго у вазі не в’яли.