Луків Микола - Вірші
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Всі твори
Українська література
/
Луків Микола
/ Вірші
В базі
4533
віршів
567
авторів.
Вірші
«Є день такий, коли нема печалі...»
«Є день такий — іскристий, як вино...»
«І знову гуляють сніги...»
«І знову день за книгами пройшов...»
«І знову надходить весна...»
«І знову світ на грані катастрофи...»
«І ось прийшла до мене сном...»
«І смерть змаліла перед нею...»
«Іване Петровичу, дядьку Іване...»
«Ідуть і йдуть у Києві дощі...»
«Із ким такого не було...»
«Іще одна сумна калина...»
«Іще одне минає літо...»
«Анахоретом я живу...»
«Біля пригаслого багаття...»
«Банальний дорожній роман...»
«Батько рідко співав, говорив небагато...»
«Бджола не літає у поле по взяток...»
«Безслідно у світі ніщо не зникає?»
«Безсмертя приходить після смерті...»
«Берізка похилилась до дуба...»
«Берег річки. Трава лугова...»
«Береза віти похилила...»
«Благословенний час вертання...»
«Боюсь не самоти, а суєти...»
«Бузок до ранку шелестів...»
«В готель столичний із бетону й скла...»
«В зеленім лісі дерево одне...»
«В купальську ніч, коли дерева й квіти...»
«В нічному лісі птаха птаху...»
«В осінній печалі — своя відрада...»
«В осінньому лісі пахне грибами...»
«В саду засніжене гілля...»
«В селі Кармалюка нема Кармалюків...»
«В степу гриміли грози...»
«В теплий край лебедики летіли...»
«Відбило небо у воді...»
«Відколи не стало мами...»
«Відлітають птахи, облітають сади...»
«Відмерехтіла далеч біла...»
«Відцвітають літа, переходять у пам'ять...»
«Відчинімо двері...»
«Відшаруділо під ногами листя...»
«Вільшина, верби, осока...»
«Вітер із рідного краю...»
«Вітри із далекої далечі...»
«Вітри пригинають дерева...»
«Вітрила білі і рожеві...»
«Великі дерева самотні...»
«Верхів'я дерев досягає вікна...»
«Веселий кущик прошумів...»
«Весна. Блакить. Бджола дзумить...»
«Весна. Квітують вишні у саду...»
«Весняний день. Вологий вітер. Хмари...»
«Вечір приліг на зелені отави...»
«Вечір, ніч, безмовне поле...»
«Вечір, поле, дорога в пшениці...»
«Вечірня долина повита імлою...»
«Вечеряють...»
«Вечорами, коли спить село...»
«Ви бачили, як яблуні цвітуть?»
«Вийду в поле, стану серед жита...»
«Вийду у місячну ніч за ворота...»
«Вирують весняні струмки...»
«Вогнем осіннім спалахнуть...»
«Вогонь догорів. Дотліває зола...»
«Вода в озерах потемніла...»
«Все ближче дзвонять дзвони...»
«Все залишилось як було...»
«Все продається і купляється...»
«Все рідше приходять листи...»
«Всього було: і долі, і недолі...»
«Глухе провалля, зяюча глибінь...»
«Глухо гуркоче прибій...»
«Гніздо лелече. Осокір...»
«Гойдає вітер віти...»
«Голодне літо по війні...»
«Горить вогонь в степу посеред ночі...»
«Грань хитка між буттям й небуттям...»
«Гроза відшуміла за місто...»
«Гудуть у степу трактори...»
«Гул прибою і самшиту шати...»
«Давня пісня. Гіркий мотив...»
«Далека, незнайома сторона...»
«Далекий вогник в полі край села...»
«Далеч осінню дощами розмито...»
«Дача була край села...»
«Дві верби, дві журби, дві осінні задуми...»
«Двійко дитячих очей...»
«День минув і згас у потойбіччі...»
«Дерев розмиті силуети...»
«Дерева в заметах по крони...»
«Дерева схилені в зажурі...»
«Дерева ще стоять зелені...»
«Деревам щось, напевно, сниться...»
«Десь опівночі раптом присниться...»
«Для чого в світі живемо...»
«До передмістя поле наплива...»
«До цеглини - цеглина...»
«Догорає вечір за рікою...»
«
Початок
Попередня
1
2
3
4
5
6
7
8
Наступна
Кінець
»
Сторінка 1 з 8
Виправляч
Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть
Alt+Enter
і відправте нам повідомлення.
Останні додавання
У кращих традиціях літературної клясики: осмислення трагедії України за комуністичного режиму («Енеїда модерна» Леоніда Полтави)
Леонід Полтава – людина, патріот, письменник
Леонід Полтава та його поема «Обжинки»
Про Леоніда Полтаву (бібліографія)
Юрій
Архангел
Довбуш
Гонта
Гетьман
Верховина
Користувачі найбільш цікавляться
Зів'яле листя (збірка поєзій)
З вершин і низин (збірка поєзій)
Сікстинська Мадонна
Легенда про вічне життя
Мій Ізмарагд (збірка поєзій)
«Чого являєшся мені...»
«Не знаю, що мене до тебе тягне...»
«Твої очі, як те море...»
«Тричі мені являлася любов»
«Розвивайся ти, високий дубе»