«Для чого в світі живемо...»

Для чого в світі живемо,
Народжені для чого?
Важке історії ярмо,
Всі впряжені у нього.

За днями дні — роки пливуть,
В трудах життя минає.
У чому сенс його і суть,
Ніхто, мабуть, не знає.

І я достоту не берусь
На це відповідати,
А тільки віриться чомусь,
Що народила мати

Для щастя кожного із нас,
І маєм пам’ятати,
Що подарований нам час
Не можна марнувати.

Назад ні хвильки не вернуть,
Ані одної миті.
І треба вірити в майбуть,
Для неї жить на світі.

Бо ми завершимо свій путь
І відійдем назавше.
Але за нами діти йдуть.
У них — безсмертя наше.