«Зійшли сніги, чорніють ріллі...»

Зійшли сніги, чорніють ріллі,
І сік березовий запах.
Тумани, мов лелеки білі,
До ночі бродять у степах.

Дощі змінили заметілі,
Струмки стихають у ярах,
Річки нуртують, розповнілі,
І роздаються в берегах.

З’явивлись проліски несмілі,
Понад лугами шлях прочах,
Дівчата — ніби захмелілі, —
Весна у кожного в очах.

В погожі дні така блакить —
Земля од ніжності тремтить.