«На захід сонця моляться тополі...»

На захід сонця моляться тополі,
Вертають люди з поля до села.
Яри й долини залива імла,
І встали зорі, несміливі й кволі.

Роса покрила трави охололі,
Ріка огненним цвітом одцвіла.
День догорів і перетлів дотла,
І ніч згущає сутінки поволі.

То там, то тут, по всьому видноколі
Затеплилися вікнами хати.
Минає час роботи й суєти,
Панує тиша у земній юдолі.

На душах мир і Божа благодать, —
Спокійно люди під зірками сплять.